[fusion_builder_container hundred_percent=”no” hundred_percent_height=”no” hundred_percent_height_scroll=”no” hundred_percent_height_center_content=”yes” equal_height_columns=”no” menu_anchor=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” status=”published” publish_date=”” class=”.text-style” id=”” background_color=”” background_image=”” background_position=”center center” background_repeat=”no-repeat” fade=”no” background_parallax=”none” enable_mobile=”no” parallax_speed=”0.3″ video_mp4=”” video_webm=”” video_ogv=”” video_url=”” video_aspect_ratio=”16:9″ video_loop=”yes” video_mute=”yes” video_preview_image=”” border_size=”” border_color=”” border_style=”solid” margin_top=”” margin_bottom=”” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=””][fusion_builder_row][fusion_builder_column type=”1_1″ layout=”1_1″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=””]
Історія від створення до кінця 1950-х
[/fusion_text][/fusion_builder_column][fusion_builder_column type=”1_1″ layout=”1_1″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”text-style-layout” id=””]
Кафедра геометрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка має довгу та багату історію. Вона була заснована в 1934 році після відновлення Київського університету і входила до складу фізико-математичного факультету. Самі ж геометричні дослідження в Київському університеті розпочались набагато раніше — майже від самого початку його заснування. Курс аналітичної геометрії читав ще в 1836 році професор С. С. Вижевський, дещо пізніше курс «Застосування інтегрального та диференціального числення до геометрії» читав професор кафедри чистої і прикладної математики М. А. Дяченко. В 1851 році інший математик — А. А. Дяченко захистив дисертацію «О кривизне поверхности» на ступінь доктора наук. З 1868 року професор Київського університету П. Е. Ромер почав регулярно читати застосування аналізу до геометрії. Професор Київського університету М. Є. Ващенко-Захарченко з початку 70-х років 19-го століття почав читати курс проективної геометрії, а з 1878 року — курс неевклідової геометрії (основи геометрії Лобачевського). В 1880 році він опублікував переклад «Начал» Евкліда з великим вступом, де були розглянуті основні питання геометрії Лобачевського.
[/fusion_text][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container][fusion_builder_container hundred_percent=”no” hundred_percent_height=”no” hundred_percent_height_scroll=”no” hundred_percent_height_center_content=”yes” equal_height_columns=”no” menu_anchor=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” status=”published” publish_date=”” class=”border-block” id=”” background_color=”” background_image=”” background_position=”center center” background_repeat=”no-repeat” fade=”no” background_parallax=”none” enable_mobile=”no” parallax_speed=”0.3″ video_mp4=”” video_webm=”” video_ogv=”” video_url=”” video_aspect_ratio=”16:9″ video_loop=”yes” video_mute=”yes” video_preview_image=”” border_size=”” border_color=”” border_style=”solid” margin_top=”” margin_bottom=”” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=””][fusion_builder_row][fusion_builder_column type=”1_3″ layout=”1_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_code]PGltZyBzcmM9Imh0dHBzOi8vZ2VvbWV0cnkua251LnVhL3dwLWNvbnRlbnQvdXBsb2Fkcy8yMDIxLzA2L2hpc3RvcnkxLnBuZyIgLz4=[/fusion_code][/fusion_builder_column][fusion_builder_column type=”2_3″ layout=”2_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”text-style” id=””]
Понад 70 років (з середини 80-х років 19-го століття до кінця 50-х років 20 століття) геометричні дослідження в Київському університеті були тісно пов’язані з ім’ям відомого вченого та педагога Б. Я. Букреєва. Борис Якович Букреєв народився 24 серпня 1859 року в місті Льгові Курської губернії в сім’ї вчителя. В 1878 році вступив на математичне відділення Київського університету Святого Володимира. Після закінчення в 1882 році його було залишено для підготовки до професорського звання. Після захисту в 1887 році магістерської дисертації «О разложении трансцендентных функций на частные дроби» Б. Я. Букреєв був відряджений за кордон для роботи над докторською дисертацією, яку він успішно захистив у 1889 році.
Одна з перших геометричних робіт Б. Я. Букреєва «Заметка об эволютах» з’явилась у журналі «Университетские известия, Киев» у 1886 році, одна із останніх робіт «О тригонометрии Лобачевского» — в Наукових записках КДУ, 16, вип. 2 в 1957 році.
[/fusion_text][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container][fusion_builder_container hundred_percent=”no” hundred_percent_height=”no” hundred_percent_height_scroll=”no” hundred_percent_height_center_content=”yes” equal_height_columns=”no” menu_anchor=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” status=”published” publish_date=”” class=”border-block” id=”” background_color=”” background_image=”” background_position=”center center” background_repeat=”no-repeat” fade=”no” background_parallax=”none” enable_mobile=”no” parallax_speed=”0.3″ video_mp4=”” video_webm=”” video_ogv=”” video_url=”” video_aspect_ratio=”16:9″ video_loop=”yes” video_mute=”yes” video_preview_image=”” border_size=”” border_color=”” border_style=”solid” margin_top=”” margin_bottom=”” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=””][fusion_builder_row][fusion_builder_column type=”1_1″ layout=”1_1″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”text-style-layout” id=””]
У Київському університеті Б. Я. Букреєв першим розпочав читати курс теорії поверхонь як самостійну дисципліну, і в кінці 90-х років 19-го століття його наукові інтереси зосередились головним чином на диференціальній геометрії. Саме цій темі була присвячена його робота «Выражение элемента поверхности постоянной кривизны в симметрических координатах», а пізніше — в 1900 році була видана його відома книга «Курс приложений дифференциального и интегрального исчисления к геометрии». Для вивчення диференціальних параметрів Б. Я. Букреєв вперше застосував симетричні координати. Значно пізніше — в 1928 році — Б. Я. Букреєв написав курс «Диференційна геометрія (простір 3-вимірів)» і в 1930 році статтю «До теорії просторових кривих».
[/fusion_text][fusion_code]PGltZyBzcmM9Imh0dHBzOi8vZ2VvbWV0cnkua251LnVhL3dwLWNvbnRlbnQvdXBsb2Fkcy8yMDIxLzA2L2hpc3RvcnkyLTEuanBnIiAvPg==[/fusion_code][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”text-style-layout” id=””]
В 40-х та 50-х роках 20-го століття наукові інтереси Б. Я. Букреєва були зосереджені в основному на неевклідовій та проективній геометрії. На цю тему він опублікував близько 15 робіт, найбільша з яких — «Неевклідова планіметрія в аналітичному викладі», де геометрія Лобачевського на площині викладалась аналітичними методами. Задачами на побудову в геометрії Лобачевського займався й учень Букреєва, на той час співробітник кафедри геометрії М. П. Хоменко. Топологією плоских замкнених кривих з подвійними точками займався талановитий математик Б. М. Рибаков (1908–1935), який в молодому віці пішов із життя. На кафедрі геометрії деякий час працював О. С. Смогоржевський, геометричні дослідження якого пов’язані, в основному з теорією геометричних побудов у просторі Лобачевського.
Дуже багато зробив Б. Я. Букреєв для підготовки наукових математичних кадрів. До його учнів можна віднести Б. Н. Делоне, Г. В. Пфейфера, М. П. Кравчука, В. П. Вельмина, Е. Я. Ремеза, Д. А. Остроменського, Ю. Н. Соколова, І. Я. Штаєрмана,, В. С. Боришкевича, К. Я. Латишеву, О. С. Смогоржевського, В. П. Білоусову, М. П. Хоменка, Б. М. Рибакова та багатьох інших. Сам Б. Я. Букреєв працював у Київському університеті до 1959 року і вийшов на пенсію у віці 100 років.
[/fusion_text][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container][fusion_builder_container hundred_percent=”no” hundred_percent_height=”no” hundred_percent_height_scroll=”no” hundred_percent_height_center_content=”yes” equal_height_columns=”no” menu_anchor=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” status=”published” publish_date=”” class=”border-block” id=”” background_color=”” background_image=”” background_position=”center center” background_repeat=”no-repeat” fade=”no” background_parallax=”none” enable_mobile=”no” parallax_speed=”0.3″ video_mp4=”” video_webm=”” video_ogv=”” video_url=”” video_aspect_ratio=”16:9″ video_loop=”yes” video_mute=”yes” video_preview_image=”” border_size=”” border_color=”” border_style=”solid” margin_top=”” margin_bottom=”” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=””][fusion_builder_row][fusion_builder_column type=”1_1″ layout=”1_1″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_code]PGltZyBzcmM9Imh0dHBzOi8vZ2VvbWV0cnkua251LnVhL3dwLWNvbnRlbnQvdXBsb2Fkcy8yMDIxLzA2L2hpc3RvcnkyLTIuanBnIiAvPg==[/fusion_code][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”text-style-layout” id=””]
Кафедра геометрії в кінці 1950-х років
Зліва направо сидять М. П. Хоменко, І. Г. Ільїн, Б. Я Букреєв, В. П. Білоусова, Ф. С. Гудименко, стоять Черней, М. Радченко, Т. М. Бортновська, С. І. Кронос, Г. М. Зражевська, Є. Єрмолаєва, Л. Ф. Калюжна, Г. П. Ткачук, В. І. Михайловський, П. Л. Симокінь
[/fusion_text][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”text-style-layout” id=””]
У теорії нескінченно малих згинань вищих порядків працювали доценти В. П. Білоусова та І. Г. Ільїн. Виведена ними разом з П. Л. Симоконем система диференціальних рівнянь нескінченно малих згинань вищих порядків спростила громіздкий процес досліджень і була використана авторами для знаходження необхідних і достатніх умов жорсткості поверхонь за умови стаціонарності нормальної кривини їх граничних кривих.
[/fusion_text][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container][fusion_builder_container hundred_percent=”no” hundred_percent_height=”no” hundred_percent_height_scroll=”no” hundred_percent_height_center_content=”yes” equal_height_columns=”no” menu_anchor=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” status=”published” publish_date=”” class=”border-block” id=”” background_color=”” background_image=”” background_position=”center center” background_repeat=”no-repeat” fade=”no” background_parallax=”none” enable_mobile=”no” parallax_speed=”0.3″ video_mp4=”” video_webm=”” video_ogv=”” video_url=”” video_aspect_ratio=”16:9″ video_loop=”yes” video_mute=”yes” video_preview_image=”” border_size=”” border_color=”” border_style=”solid” margin_top=”” margin_bottom=”” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=””][fusion_builder_row][fusion_builder_column type=”1_3″ layout=”1_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_code]PGltZyBzcmM9Imh0dHBzOi8vZ2VvbWV0cnkua251LnVhL3dwLWNvbnRlbnQvdXBsb2Fkcy8yMDIxLzA2L2hpc3RvcnkyLTMuanBnIiAvPg==[/fusion_code][/fusion_builder_column][fusion_builder_column type=”2_3″ layout=”2_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”text-style” id=””]
Іван Григорович Ільїн (1907–1973) народився в місті Ічня Борзенського повіту Чернігівської області. В 1924 році вступив до Київського інституту народної освіти, утвореного на базі дореволюційного Київського університету Святого Володимира. В 1933 році Ільїн вступив до аспірантури на фізико-математичний факультет.
З 1936 року І. Г. Ільїн розпочав працювати в університеті: спочатку асистентом професора Букреєва, а потім — заступником декана фізико-математичного факультету.
Під час Другої світової війни брав участь у воєнних діях. У 1950 році І. Г. Ільїн успішно захистив дисертацію. Незабаром Іван Григорович одержав звання доцента. В 1966 році він опублікував у співавторстві з доцентом В. П. Білоусовою статтю «Ще раз про нескінченно малі згинання циліндроїдів з паралельними краями». Писав статті, присвячені дев’яносто- і сторічному ювілеям Б. Я. Букреєва. Разом з В. П. Білоусовою, О. П. Сергуновою та В. М. Котловою видав підручник «Аналітична геометрія» для студентів першого курсу.
[/fusion_text][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container][fusion_builder_container hundred_percent=”no” hundred_percent_height=”no” hundred_percent_height_scroll=”no” hundred_percent_height_center_content=”yes” equal_height_columns=”no” menu_anchor=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” status=”published” publish_date=”” class=”border-block” id=”” background_color=”” background_image=”” background_position=”center center” background_repeat=”no-repeat” fade=”no” background_parallax=”none” enable_mobile=”no” parallax_speed=”0.3″ video_mp4=”” video_webm=”” video_ogv=”” video_url=”” video_aspect_ratio=”16:9″ video_loop=”yes” video_mute=”yes” video_preview_image=”” border_size=”” border_color=”” border_style=”solid” margin_top=”” margin_bottom=”” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=””][fusion_builder_row][fusion_builder_column type=”1_3″ layout=”1_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_code]PGltZyBzcmM9Imh0dHBzOi8vZ2VvbWV0cnkua251LnVhL3dwLWNvbnRlbnQvdXBsb2Fkcy8yMDIxLzA2L2hpc3RvcnkyLTQuanBnIiAvPg==[/fusion_code][/fusion_builder_column][fusion_builder_column type=”2_3″ layout=”2_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”text-style” id=””]
Віра Петрівна Білоусова (28 лютого 1906 – 30 березня 1986) — кандидат фізико-математичних наук, професор. Закінчила Київський університет у 1932 році, який у той час називався Вищим інститутом народної освіти. Після закінчення аспірантури на кафедрі геометрії Київського державного університету в 1941 році захистила кандидатську дисертацію. З березня 1944 року В. П. Білоусова — доцент, а з 1970 — професор кафедри геометрії Київського університету. З 1959 по 1960 рік виконувала обов’язки завідувача кафедри. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, нагрудним знаком «За відмінні успіхи в роботі», медалями та грамотами. Підручник «Аналітична геометрія» В. П. Білоусової, І. Г. Ільїна, О. П. Сергунової та В. П. Котлової перевидавався декілька разів і тривалий час залишався базовим навчальним посібником для студентів механіко-математичного факультету.
[/fusion_text][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container][fusion_builder_container hundred_percent=”no” hundred_percent_height=”no” hundred_percent_height_scroll=”no” hundred_percent_height_center_content=”yes” equal_height_columns=”no” menu_anchor=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” status=”published” publish_date=”” class=”border-block” id=”” background_color=”” background_image=”” background_position=”center center” background_repeat=”no-repeat” fade=”no” background_parallax=”none” enable_mobile=”no” parallax_speed=”0.3″ video_mp4=”” video_webm=”” video_ogv=”” video_url=”” video_aspect_ratio=”16:9″ video_loop=”yes” video_mute=”yes” video_preview_image=”” border_size=”” border_color=”” border_style=”solid” margin_top=”” margin_bottom=”” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=””][fusion_builder_row][fusion_builder_column type=”1_3″ layout=”1_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_code]PGltZyBzcmM9Imh0dHBzOi8vZ2VvbWV0cnkua251LnVhL3dwLWNvbnRlbnQvdXBsb2Fkcy8yMDIxLzA2L2hpc3RvcnkyLTUuanBnIiAvPg==[/fusion_code][/fusion_builder_column][fusion_builder_column type=”2_3″ layout=”2_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”text-style” id=””]
Олександр Степанович Смогоржевський (6 березня 1896 — 7 травня 1969) народися в селі Лісові Бирлинці Барського району Вінницької області. У 1916 закінчив Немирівську гімназію. З 1918 по 1930 працював учителем у сільських школах Вінничини. В 1929 році закінчив Київський інститут народної освіти. З 1930 працював у Київському Політехнічному Інституті асистентом та доцентом. Професор з 1938 року, доктор фізико-математичних наук з 1945 року. У 1945–1950 роках О. С. Смогоржевський був професором кафедри геометрії механіко-математичного факультету Київського державного університету.
На початку 40-х років минулого століття, під впливом праць Б. Я. Букреєва, Олександр Степанович спрямовує свої наукові інтереси на теорію геометричних побудов у геометріях Евкліда та Лобачевського. Смогоржевському належить понад 95 наукових праць. Із них 9 монографій та підручники з основ геометрії для університетів та педагогічних інститутів, посібник «Теорія геометричних побудов у просторі Лобачевського», науково-популярні твори з математики. Його дослідження відносяться до геометрії і математичної фізики. Отримав ряд результатів в області гіперболічної геометрії. Займався теорією геометричних побудов в просторі Лобачевського, а також питаннями історії розвитку геометрії Лобачевськоо. Також вивчав проекції Лобачевського на евклідовій площині — інтерпретації Бельтрамі та Пуанкаре. Деякі роботи присвячені теорії дифференціальних рівнянь і теорії ортогональних поліномів.
Топологічну та комбінаторну теорію графів розробляв М. П. Хоменко. Пізніше ним були запропоновані та розроблені методи представлення 2-многовидів і графів та встановлені нові критерії планарності графів.
[/fusion_text][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container][fusion_builder_container hundred_percent=”no” hundred_percent_height=”no” hundred_percent_height_scroll=”no” hundred_percent_height_center_content=”yes” equal_height_columns=”no” menu_anchor=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” status=”published” publish_date=”” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_position=”center center” background_repeat=”no-repeat” fade=”no” background_parallax=”none” enable_mobile=”no” parallax_speed=”0.3″ video_mp4=”” video_webm=”” video_ogv=”” video_url=”” video_aspect_ratio=”16:9″ video_loop=”yes” video_mute=”yes” video_preview_image=”” border_size=”” border_color=”” border_style=”solid” margin_top=”” margin_bottom=”” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=””][fusion_builder_row][fusion_builder_column type=”1_3″ layout=”1_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_code]PGltZyBzcmM9Imh0dHBzOi8vZ2VvbWV0cnkua251LnVhL3dwLWNvbnRlbnQvdXBsb2Fkcy8yMDIxLzA2L2hpc3RvcnkyLTYuanBnIiAvPg==[/fusion_code][/fusion_builder_column][fusion_builder_column type=”2_3″ layout=”2_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”text-style” id=””]
Микола Павлович Хоменко народився 6 січня 1915 року в місті Тараща Київської області. Кандидат фізико-математичних наук (1947), доцент (1950). Закінчив у 1938 році Київський державний університет. Викладав (1938-1972) в київських вищих навчальних закладах, зокрема в університеті (1960-1961 — заступник декана, в.о. декана мех.-мат. факультету), політехнічному та педагогічному інститутах та інституті кіноінженерів (з 1949 — завідувач кафедри математики до розформуваня інституту в 1954 році), а також у Мелітопольському педагогічному інституті. З 1961 по 1986 рік — старший науковий співробітник Інституту математики АН УРСР. Під час Другої світової війни перебував у лавах Радянської Армії. Учень професора Б. Я. Букрєєва.
У геометрії Лобачевського створив теорію геометричних побудов типу Штейнера. Одержав вагомі результати про властивості дійсної неперервної функції на сфері. В Інституті математики розвивав топологічну та комбінаторну теорію графів, розв’язав ряд проблем міжнародного рангу й одержав фундаментальні результати. Власними ефективними методами побудував загальні теорії структури графа, матричних алгебр графа, укладуваностей і укладень графів в орієнтовні 2-многовиди та ін. Знайшов нові підходи в теорії перерахування графів. Класичні теореми Понтрягіна-Куратовського і Татта є частковими випадками його теорем. Має 10 урядових нагород за наукову та педагогічну діяльність, 2 комплекти нагород Міжнародного Біографічного Центру (Англія). Є автором 214 наукових праць, основними з них є «Поверхности и линии в пространстве» та укладений у «Російсько-українському словнику наукової термінології» (К.: Н.д., 1998, 892 с.) його словник математичної термінології (понад 20000 термінів).
Обов’язки завідувача кафедри з 1959 по 1960 рік виконувала Віра Петрівна Білоусова — учениця Б. Я. Букреєва.
[/fusion_text][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container][fusion_builder_container hundred_percent=”no” hundred_percent_height=”no” hundred_percent_height_scroll=”no” hundred_percent_height_center_content=”yes” equal_height_columns=”no” menu_anchor=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” status=”published” publish_date=”” class=”menu-history-click” id=”” background_color=”” background_image=”” background_position=”center center” background_repeat=”no-repeat” fade=”no” background_parallax=”none” enable_mobile=”no” parallax_speed=”0.3″ video_mp4=”” video_webm=”” video_ogv=”” video_url=”” video_aspect_ratio=”16:9″ video_loop=”yes” video_mute=”yes” video_preview_image=”” border_size=”” border_color=”” border_style=”solid” margin_top=”” margin_bottom=”” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=””][fusion_builder_row][fusion_builder_column type=”1_3″ layout=”1_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=””]
[/fusion_text][/fusion_builder_column][fusion_builder_column type=”1_3″ layout=”1_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=””]
[/fusion_text][/fusion_builder_column][fusion_builder_column type=”1_3″ layout=”1_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=””]
[/fusion_text][/fusion_builder_column][fusion_builder_column type=”1_3″ layout=”1_3″ spacing=”” center_content=”no” link=”” target=”_self” min_height=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” background_color=”” background_image=”” background_image_id=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” last=”no”][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container]